вівторок, 15 травня 2012 р.

Як була влаштована середньовічна друкарня (інфографіка)

Коли ми говоримо про кирилівські стародруки, то досить часто вживаємо словосполучення: «шрифти Фіоля», «чорногорська друкарня Макарія», «гравюри Скорини». Навіть у серйозній літературі ми можемо зустріти твердження на кшталт: «Федоров вмістив у своїй особі повністю всю друкарню»(1).
Але відомо, що Ш. Фіоль не робив для своїх друків шрифтів. Він замовляв їх у Німеччині у Р. Борфсдорфа чи у Я. Крабеса(2), чорногорський Макарій не був власником друкарені, а лише друкарем на підприємстві Д. Црноєвича(3), Ф. Скорина навряд чи власноруч гравіював свої заставки та ілюстрації, а І. Федоров не був єдиним працівником своєї друкарні(4). 
Спробуємо ж розібратися, як виглядала типова середньовічна друкарня, які фахівці в ній працювали, і які роботи вони виконували:
Примітки:
1. Розов Н.Н. Русская рукописная книга: Этюды и характеристики, Ленинград 1971; Забелин И.Е. Первый русский книгопечатник Иван Федоров // Древности. Труды Моск. археол. о-ва, т. 23, вып. 2, Москва 1914
2. Немировский Е. Л. Возникновение славянского книгопечатания, М., 2003
3. Немировский Е. Л. Славянские издания кирилловского (церковнословянского) шрифта 1491-2000 гг.. Т.1 (1491-1550), Инвентарь сохранившихся экземпляров и указатель литературы. Знак, 2009
4.  Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002