вівторок, 15 травня 2012 р.

Друкарні, рейдерські захоплення та хабарі 400 років тому


Читаю «Хроніку ставропігійського братства» Дениса Зубицького: 
«1615. Цього року Ставропігію спіткало нове нещастя. До Львова приїхали Вельямін Рутковський, уніатський митрополит, наступник Потія, та володимирський уніатський владика Ілля Мороховський. Їм забагнулося оглянути братську друкарню, яка на той час, через брак потрібного приміщення у місті, розташовувалася у монастирі св. Онуфрія. Отож, узявши своїх людей і не спитавши дозволу братства вони увійшли на монастирський цвинтар. Це страшенно обурило православних братчиків, які вважали що протеговані королем уніати хочуть силою забрати їхню власність попри сеймові ухвалили й королівські привілеї. Вони вдарили в дзвони на сполох, добряче пошарпали владичих слуг, а обох владик, частуючи стусанами, хотіли затримати, так що ті ледве змогли втекти з монастиря. Розпочався процес нерівних сторін, який коштував братчикам дуже дорого. Так панові львівському старості, відкуповуючи себе і справедливість, дали одного разу 7 зл. 10 грошів, а згодом коли він погрожував одних кинути до в’язниці, а інших мучив позовами – ще 50 червоних золотих. Пан гетьман узяв 5 червоних, прокуророві Сухаровському дали 2 червоні, митрополитові Рутковському як барсунок дали килимок, а слугам владики Мороховського, яких побили найбільше – 40 зл., і так справа закінчилася.»
Цитовано за львівським перевиданням 2011 року.