пʼятницю, 20 липня 2012 р.

Ініціали з видань Києво-Печерської лаври 1620-х років.


Як відомо, лавра придбала свого часу стрятинську друкарню Федора і Ґедеона Балабанів, з усіма шрифтами, ініціалами, ритинами. В перших лаврських виданнях вживаються майже виключно стрятинські ініціали:
Ініціал з київського Анфологіону 1619 р.

вівторок, 17 липня 2012 р.

Київ XVII ст. на офортах Бориса Туліна

Б. Тулін. Київ XVII ст.: Печерськ, Верхнє місто, Поділ. 1979-1980 рр.

На початку 1980-их славетний український графік Борис Тулін створив кілька робіт, присвячених Києву XVII століття. Ці роботи цікаві не лише витонченою графікою та прекрасною каліграфічною стилізацією, а і якісною історичною реконструкцією! 

неділю, 15 липня 2012 р.

Київ XVII ст. у малюнках Вестерфельда

Абрагам ван Вестерфельд  — придворний художник литовського гетьмана Януша Радзивілла перебував у Києві  в 1651 році, де зробив чимало замальовок архітектури міста. Малюнки голландського художника дуже реалістичні, і є надзвичайно цінним документальним свідченням про вигляд Києва середини XVII ст. 
     Титульний аркуш до альбому київських малюнків Абрагама ван Вестерфельда

пʼятницю, 13 липня 2012 р.

четвер, 12 липня 2012 р.

Павло Алепський про Київ XVII століття

У середині XVII століття до Москви приїздив антиохійський патріарх Макарій. Його супроводжував син — Павло Алепський, який написав спогади про цю подорож.
Їхній шлях пролягав через Київ, якому у книзі присвячена окрема глава (знайшов, на жаль, лише російський переклад):

Київ у першій половині XVII століття

У зв'язку з опрацюванням матеріалу про початок книгодрукування у Києві, виникла думка зробити велике інфографічне полотно, де був би показаний Київ першої половини XVII ст.: його тогочасна архітектура, мешканці міста у відповідному одязі, типові міські ситуації та сюжети. Потрібно це для занурення в атмосферу Києва того часу, для розуміння тогочасного київського середовища.
Як і годиться, роботу починаємо зі збирання матеріалу, який має бути, обов'язково історично достовірним. Цей матеріал можна поділити на три групи:
1. Свідчення сучасників, в основному іноземців: Лясоти, Боплана, Алепського.
2. Тогочасні зображення: ілюстрації зі стародруків, портретний живопис, замальовки іноземців, в першу чергу Вестерфельда.
3. Архітектурні споруди Києва кінця XVI — XVII ст., що збереглися до наших днів.
Також варто розглянути сучасні реконструкції архітектури та одягу. Окремо слід звернути увагу на історичний живопис ХІХ — ХХ ст. з українськими, і особливо київськими сюжетами XVII ст.
  

суботу, 7 липня 2012 р.

Як Франциска Скорину з в'язниці звільнили

Надзвичайно цікава історія відбулася майже 500 років тому з білоруським першодрукарем Франциском Скориною. Цю історію докладно описує Є. Немировський у своїй праці «Франциск Скорина» (Мінськ, 1990). Цитую мовою ориґіналу:

пʼятницю, 6 липня 2012 р.

Книги Євгена Немировського

Останнім часом вийшло кілька прекрасно виданий і надзвичайно інформативних книг Євгена Львовича у серії «Історія слов'янського кирилівського книгодрукування XV-XVII ст.», але зараз хотілося би поговорити не про них, а про дві його книги, що були видані майже пів-століття тому: Виникнення книгодрукування у Москві (1964) та Початок книгодрукування в Україні (1974).

четвер, 5 липня 2012 р.

Перша гражданка

Фраґмент сторінки з «Геометрії», першої книги, що надрукована гражданкою у 1708 році. Але звернімо увагу якою гражданкою! Тут д=g, з=s, т=m, и=і. Цікаво, чому ж тоді росіяни настільки не сприймають сучасну болгарську модифікацію кирилиці, адже це якимось чином повернення до джерел гражданки.