пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Коли народився Георгій Нарбут?

У 2016 році ми відзначаємо 130-річчя від дня народження видатного українського графіка, одного із засновників Української академії мистецтв Георгія Нарбута. В який же день відзначати цю річницю? Оскільки плутанина у цьому питанні продовжується і досі, спробуємо розібратися.

середа, 17 лютого 2016 р.

Кирилівський шрифт XVI ст.: між Римом і Острогом


Доповідь «Кирилівський шрифт XVI ст.: між Римом і Острогом» була прочитана на конференції «Платонівські читання» 28.11.2015. Тези доповіді опубліковані у збірнику: Треті Платонівські читання. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. – К. : Фенікс. – 2016. – 128 с. Нижче доповідь подається повністю.

середа, 10 лютого 2016 р.

Що таке «кирилиця»?



Здавалося б, дивною є сама постановка подібного питання. Це ж очевидно: кирилиця — це наша слов’янська писемність, наш кирилівський шрифт. Але якщо спробувати зробити конкретне лаконічне визначення, то виявляється що все не так просто. Розшукуючи існуючі вже визначення ми, швидше за все, потрапимо спочатку на російську Вікіпедію.

вівторок, 19 січня 2016 р.

Тихий захід


9-17 січня 2015 року, на заході України, в місті Луцьку відбувся перший неформальний фестиваль каліграфії, шрифту та книги «Простір літер». Організаторами заходу, який проходив на території креативного простору «InnerSpace», були колишні луганчани, а нині жителі Луцька Марина та Кирило Ткачови. Оглянемо коротко події, які відбувалися у межах фестивалю.

понеділок, 10 серпня 2015 р.

Гніздовський (5 майстрів українського шрифтового стилю)


(продовження) початок, частина 2

У наступній частині, власне сьогодні, ми будемо говорити про художників які мають багато спільного: обидва вимушені емігранти: Юрчишин на схід, Гніздовський на захід; обоє приділяли шрифту у своїй творчості надзвичайно велику та серйозну увагу; у обох розквіт творчості прийшовся на 1960-70 роки. Але були й кардинальні відмінності між цими митцями, настільки кардинальні, що їх можна було би назвати полярними: спокійний та меланхолічний Гніздовський був за темпераментом повною протилежністю бурхливому та запальному Юрчишину, та й самі шрифтові концепти: про-західний у Гніздовського та традиціоналістський у Юрчишина були крайніми точками світогляду, які нібито не могли перетинатися. Насправді ж ми знаходимо і виключно західні мотиви у роботах Юрчишина, і традиційні українські елементи у творах Гніздовського. Як це поєднувалося чи антагонізувало у творчості цих художників, на якому тлі (історичному, культурному, технологічному) відбувалася праця цих митців, що є в їхніх роботах цінного для нашого сьогодення — про все це ми поговоримо на нашій зустрічі.

четвер, 30 квітня 2015 р.

Нарбут (5 майстрів українського шрифтового стилю)


Продовження (початок тут)

Оглядаючи творчу спадщину Георгія Набута, важко усвідомити, що все це він зробив за якихось 10-15 років. А ні передчасна смерть (він прожив лише 34), а ні відсутність системної художньої освіти не завадили митцеві створити яскравий шрифтовий стиль, який наслідували в Україні усе 20 ст., та до якого звертаються і зараз. Якщо з геніальністю художника все зрозуміло — вона від Бога, то звідки ж взялася така «українськість» у творчості Нарбута? Спробуємо простежити.

вівторок, 28 квітня 2015 р.

5 майстрів українського шрифтового стилю: Нарбут, Гніздовський, Юрчишин, Хоменко, Чебаник


Ми поговоримо сьогодні про український шрифтовий стиль, і про художників які його створили. Про Майстрів з великої літери, про художників які долучилися до творення українського шрифтового мистецтва чи не найбільше, людей що уособлюють собою яскраві шрифтові напрямки, які ми наслідуємо і сьогодні, особистостей які лишили після себе яскраві шрифтові роботи, що являють собою те що ми називаємо українським стилем, їх звичайно ж більше ніж 5. Василь Кричевський, Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Ісаак Хотінок, Анатолій Пономаренко, Віталій Мітченко — це ті імена шрифтового мистецтва що варті найретельнішої уваги, і ми їх будемо згадувати сьогодні також. Але, оскільки протягом відведеного нам часу, ми просто фізично не зможемо охопити всіх визначних майстрів українського шрифту ХХ ст., детально зупинимося на творчості п’яти ключових: Георгія Набрута, Якова Гніздовського, Володимира Юрчишина, Василя Хоменка та Василя Чебаника — цих п’яти стовпах, на яких ґрунтується те що ми називаємо українським шрифтовим стилем.