неділя, 6 липня 2014 р.

Про шрифтову класифікацію. Коротко

Оскільки попередня публікація, присвячена шрифтовій класифікації виявила відому сучасну тенденцію: людина хоче отримувати об'ємну та ґрунтовну інформацію, але не хоче витрачати час та сили на її засвоєння, спробуємо висловити все у кількох абзацах.

Навіщо потрібна класифікація?
Щоби орієнтуватися у безмежному морі шрифтів, щоби (наприклад) не запхати у проект, присвячений класицизмові барокову антикву.

Що ж так багато тих класифікацій, нащо їх стільки?
Їх, насправді не так і багато:

  • за принципом форми карбів (Тібодо, Вокса, ATypI)
  • на основі нахилу осі (В. Йончева та похідні від неї)
  • за стильовими періодами (Р. Брінґхерста)
  • за принципом динаміка—статика (чеська класифікація)
  • гібридні класифікації

Чому не можна ввести єдину класифікацію?
Кожна класифікація має свої недоліки, а універсальної класифікації поки що ніхто не придумав. Тому в кожній країні користуються тією класифікацією, яка найбільше відповідає її національним відмінностям. Так, наприклад, класифікація ATypI не стала міжнародною — Великобританія та Німеччина мають свої власні класифікації. Тим більше вона не годиться країнам які знаходяться далі від латинської традиції.

Чому в кирилівських країнах не може бути прийнята класифікація ATypI?
Тому що вона ґрунтується на принципі форми карбів (serif—sans serif), а це підходить лише для антикви, і то не для усієї. Кирилиця ж у цій класифікації входить до групи «іноземні шрифти», і коментується наступним чином: «English printers traditionally called these exotics». Чи доречно жителям України або Болгарії користуватися подібною класифікацією — питання риторичне.

Кому (навіть з вузьких спеціалістів) це цікаво, заглиблюватись у ті нетрі класифікації?
Хороший огляд історії шрифтових класифікацій є у книгах:

  • Kapr A. «ABC: Schriftkunst. Geschichte, Anatomie und Schoncheit der lateinischen Buchschtaben», Dresden, 1971, c. 322-328
  • Йончев В., Йончева О. «Древен и съвременен български шрифт», София, 1982, с. 149-398
  • Королькова А. Живая типографика. М. 2007. С. 52-67

Як бачимо, серйозному дослідникові це цікаво.

Да навіщо все це мені, звичайному графічному дизайнерові?
Див. пункт 1. Але не ображайся, якщо замовник скаже тобі, що ти не розбираєшся у шрифтах. Якщо ж все-таки виникне бажання почитати: будь-ласка.