Чеська кирилиця середини ХХ ст.

Трапилася мені цікава брошурка, видана у Празі десь у 1938-1953. Оскільки року видання немає — можна лише здогадуватись — швидше за все це початок 1950-их. Цікава там не лише російська мова: ея верховньій водитель, зачастую скрещивались политические интересьі, тощо, а і курсивний шрифт:

Енциклопедія «Острозька академія XVI – XVII століття»

Книга була видана ще у 2011 році, але в наше поле зору потрапила лише щойно, на Книжковому арсеналі. У виданні великого формату вміщені статті та матеріали, які стосуються історії Острозької академії (XVI-XVII століття), її культурного контексту, а також історіографії та історичної пам’яті про цей перший вищий навчальний заклад на теренах Східної Європи.
В енциклопедії чимало статей, пов'язаних з діяльністю Острозької та Дерманської друкарень.
Слід відзначити, що книга видана за фінансової підтримки фонду Леоніда Кучми “Україна”. Придбати книгу можна у видавництві АДЕФ

Манускриптум-2012

4-7 жовтня в рамках міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» діяла творча лабораторія «Манускриптум». І хоча в постерах та анонсах самого «Манускриптуму» він названий фестивалем каліграфії, шрифту та мистецтва книги, ми використовуватимемо формулювання що зазначено в офіційній програмі «Книжкового арсеналу» — творча лабораторія, бо погодьтеся, фестиваль в рамках фестивалю звучить якось тавтологічно.
Що ж являв собою цьогорічний «Манускриптум»...

Є. Немировский, каталог 1593-1600

Вийшла з друку книга Е. Л. Немировского «Славянские издания кирилловского (церковнословянского) шрифта. 1491-2000. Инвентарь сохранившихся экземпляров и указатель литературы. Том 2. Книга 2. 1593-1600»
Це вже третій том цього багатотомного видання. Перші два:
Том 1. 1491-1550 та
Том 2. Книга 1. 1551-1592
вийшли, відповідно у 2009 та 2011 роках.
Книги можна замовити на Озоні.
Ґрунтовні та прекрасно ілюстровані каталоги Євгена Немировського разом з каталогом Олександри Гусєвої, є серйозним підґрунтям для дослідження кирилівських стародруків XVI ст.

Колекція стародруків В. Гайдука

На днях відвідав виставку «Зібрання українських стародруків XVI — XVIII століть» з приватної колекції В. А. Гайдука, у київському музеї книги і друкарства.

На виставці представлено близько пів-сотні українських кирилівських та латинських стародруків. На деяких з них табличка: «Бібліографічна рідкість. Єдиний, зафіксований в Україні примірник видання».

Болгарська гражданка в СРСР

У спілкуванні на ua-typography виникло питання: наскільки була поширена «болгарська гражданка» в Болгарії на початку 1970-их. Я стверджував що «В Болгарії подібними шрифтами в той час майже не користувалися», на що мій опонент відповів що користувалися, і чимало. Як доказ були наведені зразки книжкових і журнальних обкладинок, набраних болгарською гражданкою. Я ж переконував, що в і СРСР в ті часи болгарською гражданкою користувалися досить багато, але ні в СРСР, ні в Болгарії подібні шрифти в ті часи не домінували. Скажімо, у книзі В. Йончева «Шрифтьт през вековете», видання 1975 року я нарахував лише 11 прикладів болгарської гражданки, проти 61 гражданки традиційної. У книзі ж 1982 року видання «Древен и сьвременен бьлгарски шрифт» В. Йончева та О. Йончевої вже абсолютно ВСІ зразки шрифтів є болгарською гражданкою! Перший же, відомий мені приклад болгарської гражданки в Болгарії датується 1959 роком. Перший набірний шрифт авторства О. Йончевої 1962 роком. Тобто, у кінці 1950 — на початку 1960-их в Болгарії тільки починалося захоплення своєрідною гражданкою, яку росіяни називають «болгариця». Ці дати збігається і з розповіддю покійного Володимира Єфімова, що у 1988 році в Болгарії вже панувала болгарська гражданка, а почалася реформа років 15 тому, тобто десь у 1973 році. Звичайно, моє твердження що «в Болгарії подібними шрифтами в той час майже не користувалися» надто категоричне, коректніше буде сказати, що користувалися не багато, особливо порівняно з 1980-ми. І навряд чи у кінці 1950 — на початку 1970-их в Болгарії ця «нова гражданка» була поширена більше ніж в СРСР.

Каталоги та скани кирилівських стародруків

Я. Запаско, Я. Ісаєвич. Каталог стародруків виданих на Україні (1574-1700) 
Найголовніша настольна книга дослідника кирилівських стародруків.
Ioan Bianu. Bibliografia romaneasca veche 1508-1830 - Tomul I (1508-1716)
Виданий ще 1903 року, але до нашого часу найкращий каталог румунських стародруків.
Електронний фонд НБУВ
Є чимало повністю відсканованих стародруків
The European Library
На сайті є кілька ПДФ-ів кирилівських стародруків.
Дигитална Народна библиотека Србије
Скани кирилівських видань друкарень Цетиньє, Горажде, Венеції, та ін.
І. Огієнко. Історія українського друкарства
Класична праця українського вченого. Добре розроблена бібліографія.
Скани староукраїнських граматик та лексиконів
та інші матеріали на http://litopys.org.ua
Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми
Одна з кращих праць по темі.
Соборник. Собрание книг кирилловской печати
В основному книги московського друку, але є кілька і українських та білоруських.
Мировая цифровая библиотека
Дещо є і тут.