Як проходили «Кирилівські читання 2013»

Завершилися перші Кирилівські читання, що проходили в рамках фестивалю Книжковий арсенал 24-30 травня 2013 року у Києві. Нижче, ми спробуємо день за днем відтворити та проілюструвати події Кирилівських читань, розповісти як то було.
Урочисте відкриття Кирилівських читань
Відкриття у нас вийшло не урочисте, а швидше символічне. Сам Арсенал відкривався лише о 18:00, і на 24 травня ми не могли поставити ніяких заходів. Відповідно, на відкриття і людей прийшло мало, але дуже важливо було відкритися саме 24 травня — у день слов'янської писемності та культури.

«Витоки кирилиці: візантійський унціал та слов'янський устав»
Лекцію Олекся Чекаля про ґенезис кирилівських форм та пластичні паралелі з грецьким рукописом, як і інші перші лекції ми поставили на 11:00, але як виявилося, у цей час відкривається сам Арсенал, і поки люди купили квитки та дійшли до залу Кирилівських читань пройшло як мінімум пів-години. Тож почали ми трохи пізніше, а в наступні дні ранкові лекції перенесли на вечір.

«Вічна загадка Остромирового Євангелія»
Марта Боянівська, кандидат історичних наук, розповідала про історію створення одної з перших кирилівських книг, про генеалогічні зв'язки між князями та про західні впливи в Остроміровому євангелії.

 

 

Майстер-клас Олексія Чекаля «Історична грецька каліграфія»
Практичні заняття з написання літер, поширених напередодні кирилиці напевно були найпопулярнішим майстер-класом. Це і не дивно, адже Олексій трохи не єдиний український каліграф, що знається на грецькому рукописі.

Віра Фрис, на жаль захворіла, і лекція «Кирилівська рукописна книга XI–XVІ ст.» не відбулася. Чекаємо Віру Ярославівну на «Кирилівських читаннях 2014».

Потужно виступив Андрій Шевченко з доповіддю «Чому нам потрібна нова кирилиця»,  в якій розказав про проблемні місця сучасного кирилівського шрифтарства в історичній перспективі з точки зору практикуючого шрифтаря. Лейтмотив доповіді можна висловити у Андрієвих словах: «вивчаймо історичні зразки». Відео лекції тут:
Частина перша    Частина друга

Майстер-клас Вероніки Чебаник «Живописність та свобода скоропису». На основі історичних зразків скоропису Вероніка Василівна провела практичні заняття з сучасними графемами української абетки на основі розробок Василя Чебаника.

Цікавою і дуже корисною для шрифтових дизайнерів, що цікавляться історичними формами була лекція Лідія Гнатюк «Що написано під титлом» в якій доктор філологічних наук розповідала про роль церковнослов’янської мови в історії української культури.

«Лексикон таємних знань: Терміни сучасної типографії»
Микола Ковальчук (Київ), викладач Могилянської школи журналістики, розповідав про шрифтову термінологію. Цікавою знахідкою, зокрема, став термін «карб» для позначення поняття serif (засічка). Тепер замість русизму «шрифти з засічками» матимемо якісний український відповідник «карбовані шрифти».

У доповіді «Графіка шрифту кирилівських стародруків» Ігор Дудник розповідав про особливості шрифтових рішень друкованої кирилиці XVI-XVII ст. На жаль, фото і відео-зйомка доповіді не велася.

Майстер-клас одного з найкращих українських шрифтових дизайнерів Андрія Шевченка «Створення цифрового шрифту». Звичайно, за годину часу Андрій не навчив всім тонкощам праці зі шрифтовою проґрамою ФонтФорж, але як сказав один із учасників майстер-класу «страх перед нею зняв».

Лекція Віталія Степановича Мітченка про український скоропис. Майстер почав з самих основ — зі співвідношення лінії, плями та простору. Розказав про варіанти ліній та показав форми скорописних літер, розчерків, лігатур. Віталій Степанович також зупинився на питанні періодизації почерків.

Досить зручним, і безумовно цікавим, було спілкування з Юрієм Гордоном, автором «Книги про буквы» у форматі інтернет-конференції. Після невеликої вступної частини зустріч перейшла у формат запитання-відповідь. Сам Юрій з приводу цієї інтернет-зустрічі, у себе у Фейсбуці, висловився так: «А между жюрением родины и отстрелом типофильмов поговорил в Скайпе с приятной украинской компанией, которую собрал Игорь Дудник. Честно говоря, думал, что разговор будет намного жестче: еще недавно мы знатно рубились над телом гражданки Петровой. Однако, в этот раз обошлось. Наверно, сработало знаменитое украинское гостеприимство. Спасибо, ребята, за внимание к моей книжке и за интересные вопросы!»

Діалог Олександра Красовицького, директора «Фоліо», одного з найбільших українських видавництв з відомим українським шрифтовим дизайнером Генадієм Заречнюком, на жаль не відбувся, оскільки Генадій не зміг приїхати у цей день. Тим не меньше, присутні в залі дизайнери обговорили з Олександром Красовицьким актуальні для обох сторін питання, що торкаються книжкового дизайну та видавничого бізнесу, зокрема питання авторських прав та майбутнє цифрових книг.

«Глаголиця у кирилівських виданнях XVII століття»
Дуже цікаво було послухати дослідника братського руху Богдана Березенка, який розповідав про загадкові глаголівські написи у кирилівських друкованих книгах, що виявилися не стільки глаголицею, скільки тайнописом.
Відеозапис тут.

Майстер-клас «Між уставом та скорописом. Пластичні особливості напіуставу в рукописних книгах» Вікторія та Віталіна Лопухіни познайомлять з практикою середньовічного рукопису, з використанням прописів Петра Чобітька.

«Графіка української мови»
Найбільше слухачів на «Кирилівських читаннях» зібрала творча зустріч з Василем Яковичем Чебаником, заслуженим діячем мистецтв України, професором, завідувачем кафедри графічного дизайну Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука. Великою мірою поява «Кирилівських читань» завдячує саме Василю Чебанику. І звичайно ж, вектор звернення до кращих зразків старої кирилиці, намічений саме Василем Яковичем.
Відеозапис зустрічі можна подивитись тут.

«Про азбуку і абецадло: українські азбучні протистояння ХІХ-ХХІ століть» Галина Усатенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розповіла не лише про три хвилі «азбучних воєн» між кирилицею та латиницею у ХІХ-ХХ, як планувалося, а і про ситуацію з латиницею та кирилицею у XVII-XVIII ст. та сучасні позиції абеток.
Відеозапис лекції.

«Неймовірні пригоди італійців в Росії»
Костянтин Головченко надзвичайно ґрунтовно та докладно, з цікавими подробицями, розповів про поширення у Російській імперії у другій половині ХІХ ст., так званих «італійських» шрифтів та про їх кирилізацію.

Майстер-клас «Декоративна літера» Вероніка Чебаник. На майстер-класі учасники писали та оздоблювали літери кирилівської абетки нескладним авторським орнаментом, елементами каліграфії, текстурою ліній, плям та розчерків тонкого пера.

«Повернення до витоків: рукописний шрифт в українській радянській графіці 1950-80-х рр.» Олена Гомирева, мистецтвознавець, розповіла про використання досвіду історичних слов’янських видів письма в оформленні радянської книги в Україні.
Відеозапис лекції.

Ігор Дудник розповів про паралелі у творчості видатних українських графіків першої половини ХХ ст. Георгія Нарбута і Василя Кричевського з кирилівськими стародруками, живописом та народним мистецтвом. Старі зразки кожен художник інтерпретував по своєму, але саме ці зразки допомогли митцям створити, кожному свій, український стиль.
Відеозапис лекції.

«Кирилиця. Складності перекладу»
Гаяне Багдасарян (Москва), дизайнер шрифту, керівник  студії «Brownfox» розказала про те з якими проблемами доводиться стикатися кирилізатору, як кирилица впливає на латиницю та чому варто купувати найсвіжіші шрифти

Круглий стіл «Історія, сучасний стан і перспективи кирилівської писемності» 
Учасники: Гаяне Багдасарян (Москва), Олег Мацуев (Новокузнєцк), Генадій Заречнюк (Львів), Ігор Дудник (Київ), Олексій Чекаль (Харків), Тигір Сафаєв (Росія), Денис Серебряков (Бєларусь), Олексій Мурашко (Латвія).

Теми які обговорювались:

Частина перша: кирилиця і гражданка

• Чи дійсно перехід на гражданку був потрібний, чи дійсно гражданка є зручнішою та красивішою за кирилицю? Володимир Єфімов, у згаданій вже статті, писав: «якщо би у царя-реформатора не дійшли руки до до введення гражданського шрифту, то можливо нам досі довелося б читати напівустав. Це, звичайно, досить «своєобьічно», але об'єктивно було би набагато далі від основної течії світової цивілізації». Думаю, а ні японці з китайцями, що вживають ієрогляфи, ані євреї з індусами, що використовують складове  письмо з цим би не погодились. То навіщо ж Петро перший започаткував гражданку?
• Чи коректно датувати реформу писемності чи шрифту 1708-1710 роками? Адже в цей час було лише розпочато друкування частини книг новими літерами, і лише в Росії. В Україні перша гражданська друкарня з'явилася у 1764 році, в Білорусі, у 1797-му, а в Сербії та Болгарії ще пізніше. Тим більше, що ці дати не означають ПОВНОГО переходу на гражданку.
• Чому врешті на гражданку перейшли всі слов'янські країни?

Частина друга: кирилиця у сучасному світі

• Скорочення ареалу поширення кирилиці, зокрема у Сербії. Поглинання кирилиці латиницею.
• Болгарський шлях: крок до латинізації чи до своєї особливої кирилиці?
• Ситуація з кирилицею (як писемністю, так і шрифтом) в Україні, Росії, Білорусі.
• Прогнози. Плани на майбутнє.

Відеозапис обговорення:
Частина 1   Частина 2   Частина 3