пʼятниця, 7 вересня 2012 р.

Українські друкарські терміни XVI-XVII ст.

Будемо потроху розбиратися зі староукраїнськими друкарськими термінами, а пізніше також з німецькими, англійськими, французькими, італійськими, російськими.
Почнемо з перекладу староукраїнських термінів сучасною українською мовою, їх тлумачення, а також етимології.

Батирщик набійник фарби на друкарську форму, від італійського battitore — колотушка
Версал велика друкарська літера
Гісер словолитник
Зицер складач, набірник
Интрєльгатор палітурник
Каста шухляда з перегородками для друкарського шрифту
Корикгатор особа, яка вела виправлення тексту при друкуванні книг, коректор
Корикгованє виправлення тексту
Куншт вміння, ремесло, мистецтво
Лижка ? можливо ящик
Матерія метал з якого виливали літери
Матрицес матриці
Минута чернетка документа
Наклад кошт, видаток
Осмєріна формат у восьму частину аркуша
Пилкар набійник фарби на друкарську форму, теж саме що і Батирщик (термін вживався більше у Московській Русі)
Письмо шрифти
Піан (пьям) верхня дошка друкарського верстата, від італійського piano — план
Покуст оліфа
Празоли заставки
Праса прес
Прасар очевидно, від Праса — прес, але так ще називали, власне друкарський верстат
Прикладки примірники книг, які видавали друкарям у рахунок оплати їхньої праці
Риза міра паперу, яка дорівнює 500 аркушам друкарського або 480 писального паперу
Слова в'язь
Справщик коректор
Стамба (Штамба) друкарня, від італійського stampa — друк
Спіж бронза
Таборок друкарська норма на півтора-два дні (1200 аркушів)
Табург повний тираж книжки
Тередорщик людина що натискала на гвинт друкарського верстату, друкар, від італійського tiratore — стрілець
Термєна копія
Тигель тарілка, горщик, а також деталь верстата, від німецького der Tiegel — горщик, сковорідка
Тискальщик те ж що і прасар, батирщик
Фігури сюжетні гравюри
Фліорезований квітчастий
Форми матриці для виливу літер
Цина олово
Цинобра кіноварь, червона фарба
Шруба ? якась деталь друкарського верстату

За матеріалами: 
Запаско Я. «Мистецтво книги на Україні в XVI-XVIIІ ст.», Львів, 1971
Ісаєвич Я., Купчинський О., Мацюк О., Ружецький Е. «Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI-перша половина XVII ст.) Збірник документів», Київ, 1975
Ісаєвич Я. «УКРАЇНСЬКЕ КНИГОВИДАННЯ: витоки, розвиток, проблеми», Львів, 2002

7 коментарів:

  1. Тигель, як друкарський термін (частина верстату) -- не XVI-XVII, це XIX ст.

    у старих верстатів був талер, але я не певен, що його так називали.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. вибач, мабуть я не правий про тигель.
      те, що англійською зветься Common Press (власне, старовинний прас), німецькою -- Handtiegelpresse, ось:
      http://de.wikipedia.org/w/index.php?title=Datei:Handtiegelpresse_von_1811.jpg&filetimestamp=20111210141315

      Видалити
    2. Я. Запаско серед опису речей 1662 року, що належали Львівській братській друкарні згадує «тигель спіжовий» і «тигель олов'яний».

      Видалити
  2. Ігоре, не пам’ятаю, чи давав посилання на дослідження Івана? -- http://oprion.livejournal.com/tag/argot

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую, Ігорю ! А чи був специфічний друкарський термін для т. зв. "старшого" в цеху ? (по-французьки: "prote", з греки "протос", буквально "перший"). Це міг бути освічений технік, котрий знав всі процеси, ну і мови; у випадку перших кириличних друків в Кракові, Венеції, Римі, припускаю, що цей "старший" розумівся у старослов'янських рукописах.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зустрічається термін «всього типу правитель». А також «архітипограф» — так, зокрема, називав себе Памво Беринда.

      Видалити