Ініціали зі стрятинського Служебника 1604 року

Свого часу чимало дослідників звертали увагу на подібність ініціалів стрятинської друкарні Гедеона та Федора Балабанів до ініціалів з Біблії Христофа Плантена. Одним з перших на це вказав Григорій Коляда ще у 1940 році(1).

Фото зі статті Г. Коляди «Винахід друкарства і початок його на Україні». 1940.

Торкався цієї теми не так давно і російський дослідник Олексій Домбровський(2). Але на жаль, розмова точилася лише про запозичення стрятинських ініціалів з плантенівських. Насправді, тема значно цікавіша й ширша.

Адже саме стрятинську друкарню придбала Києво-Печерська лавра, і саме на її базі почала друкування книг. Відповідно, у перших лаврських виданнях використовувалися й ініціали стрятинської друкарні:

Ініціали зі Служебника, Стрятин, 1604 та з Анфологіона, Київ, 1619.

Цікаво, що деякі літери (яких немає в латинській абетці) проектувалися вже в Україні. Вище бачимо літеру Б, а нижче П. Тобто, ми можемо сміло датувати початок проектування кирилівських антиквених шрифтів в Україні початком XVII століття.

Ініціали зі Служебника, Стрятин, 1604 та з Бесід Іоана Златоуста, Київ, 1623.

Стрятинські ініціали вживалися в київських друках досить довго — деякі з них зустрічаємо у Требнику 1646 року. Та до середини XVII століття були розроблені вже свої, оригінальні ініціали, але це вже зовсім інша історія.

Примітки:
1. Г. Коляда «Винахід друкарства і початок його на Україні». 1940
2. А. Домбровский. «Искусство первой буквы» // Как №4/2008