У 1984 році в київському видавництві «Веселка» вийшла невеличка книжечка — українська народна казка «Колобок» з ілюстраціями Сергія Конончука (1). Увесь текст казки подавався мальованим шрифтом, який створив на основі кількох написів Конончука, відомий український художник Володимир Юрчишин. На основі цього, дуже цікавого, випадку ми спробуємо оглянути питання шрифтової реконструкції, вироблення авторські інтерпретованих шрифтів на основі шрифтових композицій минулого.
Створювати шрифт на основі чужих написів або окремих літер не завжди просто, але іноді дуже привабливо. Мова не йде про плагіат чи епігонство, швидше про свідому реконструкцію. Мотиви цього процесу можуть бути різними: від навчального завдання до створення композиції в стилі епохи чи конкретного художника. Саме останнім керувався Володимир Юрчишин, коли на початку 1980-их взявся виконувати макет майбутньої книжечки «Колобок» з ілюстраціями Сергій Конончука.
Рис. 1. Олена Мадієвська. Шрифт, створений на основі композиції Бориса Косарєва. Навчальне завдання у ХДАДМ. 2005 р. (2)
29-річний С. Конончук загинув у 1941 році в бою під Києвом, і довгий час його творчість була забута. І тільки у 1980 році відбулася перша персональна виставка цього неординарного художника.
Рис. 2. Обкладинки С. Конончука, у шрифтових композиціях яких, яскраво простежується наслідування графіки Георгія Нарбута.
На виставці були представлені як шрифтові твори (переважно це наслідування Нарбута), так і авторські, дуже цікаві, ілюстрації, серед яких була і серія малюнків до казки «Колобок», що надзвичайно сподобалася відомому українському графіку В. Юрчишину.
Рис. 3. Обкладинка книжки «Колобок» з мальованими шрифтами С. Конончука. 1929 р.
«Володимир Іванович побачив ці ілюстрації на виставці. Побачив, захопився — і мало не щодня ходив на виставку, придивлявся, прикидав. І вирішив: «Брехня, буде книжка. Можете не сумніватися». Перефотографував ілюстрації, закомпонував, створив макет і поніс його у видавництво «Веселка», — зазначає Леонід Череватенко (4).
Рис. 4. Розгорт книжки «Колобок», 1984 року видання. Ілюстрації С. Конончука, шрифти і макет В. Юрчишина
«Володимир Іванович розробив оригінальний макет: кожний розворот складається з авторської ілюстрації плюс фрагменти цієї ж композиції, що стали елементами заставок до тексту, плюс текст писаний від руки (3). І не просто написаний, а шрифтом самого С. Конончука, тим самим, яким юний художник написав 1929 року назву і вихідні дані «Колобка». То була кропітка і нелегка робота, що тривала два роки» (4).
Рис. 5. В. Юрчишин. Каліграфія. 1982-83 рр. (5)
Спершу Володимир Іванович взявся переписувати текст казки у своєму традиційному каліграфічному стилі. Але згодом вирішує створити мальований шрифт за мотивами літер Конончука.
Рис. 6. В. Юрчишин. Мальований шрифт до книжки «Колобок». Один із робочих варіантів. 1982-83 рр. (5)
Мова йде саме про шрифт «за мотивами», адже Юрчишин не буквально копіює недосконалі літери 17-річного Конончука, але створює шрифт в стилі тих літер.
Рис. 7. Літери С. Конончука (вгорі) та В. Юрчишина (внизу)
Деякі літери Юрчишин змінює, як наприклад М, а деякі допроектовує — як то З або Д, оскільки вони відсутні в Конончука. Ті ж літери, в яких є цікаві конструктивні моменти — У, К, Я, художник зберігає, іноді лише підправивши деякі деталі.
Рис. 8. Літери С. Конончука (вгорі) та В. Юрчишина (внизу)
Як бачимо, вийшов шрифт начебто і подібній до прототипу, але з деякими відмінностями. Саме завдяки ним, а також якісній творчій інтерпретації створена не задерев’яніла реконструкція, як це часто буває, коли літери копіюються до найдрібніших деталей, а живий і яскравий шрифт.
У сьогоднішній Україні, крім навчальних завдань у ХДАДМ та інших профільних закладах, історичними реконструкціями системно займаються шрифтові дизайнери В. Харик, Г. Заречнюк, К. Головченко, Б. Гдаль (6), але аналіз їхніх творів є темою окремої публікації.
Примітки:
1. Сторінки книжки «Колобок» люб’язно надані Катериною Лєбєдєвою
2. Ілюстрація з книги: Лесняк В. Модернистские и постмодернистские шрифты. Харьков, 2006. С. 21-23
3. У виданні все-таки не писаний шрифт, а мальований
4. Черваченко Л. Дебют, якому 55 років. // Культура і життя, №18-19/2012. С. 4
5. Фото з колекції Музею книги та книгодрукування
6. Також по одній історичній реконструкції створили Д. Растворцев (шрифт «Нарбуторум») та А. Шевченко (шрифт «Пласт»), Л. Турецький (шрифт «Калина») але про системність їхньої шрифтової роботи саме у цьому напрямку говорити не доводиться
Немає коментарів:
Дописати коментар