Програма Кирилівських читань 2013

24-30 травня 2013 року, у Києві, в рамках фестивалю «Книжковий арсенал» відбудуться перші «Кирилівські читання», що присвячені 1150-літній річниці започаткування кирилівської писемності.

24 травня ми вшановуємо пам’ять св. Кирила і Мефодія — основоположників кирилівської писемності. Цього року (адже рівно 1150 років тому, у 863 році розпочалася місія солунських братів), ми започатковуємо культурно-мистецький проект «Кирилівські читання», що відбуватиметься у рамках фестивалю «Книжковий арсенал».
Протягом семи днів на майданчику «Кирилівських читань» відбуватимуться лекції і презентації, майстер-класи і творчі зустрічі, виставки та інсталяції, круглі столи та неформальні дискусії стосовно нашої кирилівської писемності та шрифту, як рукописного так і друкованого.
Ми поговоримо про історію кирилівської писемності, розглянемо кращі зразки кирилівських рукописів та стародруків, торкнемося проблем сучасної гражданки, оглянемо кирилівсько-латинські зв’язки. Ми повчимося шрифтовому мистецтву у старих майстрів та подискутуємо щодо можливості використання кирилівського спадку в сучасному шрифторобстві. Ми спробуємо розвінчати деякі міфи та розібратися з термінологією. І звичайно ж, ми вшануємо видатних діячів кирилівської писемності та шрифту.


П'ятниця, 24 травня
19:00 Урочисте відкриття Кирилівських читань

Субота, 25 травня

11:00-12:00 «Витоки кирилиці: візантійський унціал та слов'янський устав»
Олексій Чекаль (Харків), викладач Харківської державної академії дизайну та мистецтва, розкаже про ґенезис кирилівських форм та пластичні паралелі з грецьким рукописом.

12:15-13:15 «Вічна загадка Остромирового Євангелія»
Марта Боянівська (Львів), кандидат історичних наук, розповість про історію створення одної з перших кирилівських книг.

13:15-14:30 Обідня перерва


14:30-15:30 Майстер-клас «Історична грецька каліграфія»
Олексій Чекаль (Харків), викладач Харківської державної академії дизайну та мистецтва, проведе практичні заняття з написання літер, поширених напередодні кирилиці. Майстер-клас проводиться спільно з Клубом творчого розвитку «Арт і Я». Вартість участі – 50 грн. (з урахуванням вартості матеріалів). На майстер-клас необхідний попередній запис.

15:45-16:45 «Кирилівська рукописна книга XI–XVІ ст.»
Віра Фрис (Львів), доцент Кафедри світової історії Українського Католицького університету, розкаже про особливості кирилівського рукопису на українських теренах

Неділя, 26 травня

11:00-12:00 «Лексикон таємних знань: Терміни сучасної типографії»
Микола Ковальчук (Київ), викладач Могилянської школи журналістики, розповість про шрифтову термінологію


12:15-13:15 «Чому нам потрібна нова кирилиця» 
Андрій Шевченко (Бердянськ), український шрифтовий дизайнер розкаже про проблемні місця сучасного кирилічного шрифтарства в історичній перспективі з точки зору практикуючого шрифтаря


13:15-14:30 Обідня перерва

14:30-15:30 Майстер-клас «Живописність та свобода скоропису» Вероніка Чебаник на основі історичних зразків скоропису проведе практичні заняття з сучасними графемами української абетки на основі розробок Василя Чебаника. Майстер-клас проводиться спільно з Клубом творчого розвитку «Арт і Я». Вартість участі – 50 грн. (з урахуванням вартості матеріалів). На майстер-клас необхідний попередній запис.

15:45-16:45 «Що написано під титлом»  Лідія Гнатюк (Київ), доктор філологічних наук розповість про роль церковнослов’янської мови в історії української культури

Понеділок, 27 травня

11:00-12:00 «Що таке літери кирилівської абетки» Юрий Гордон (Москва), автор «Книги про буквы» розповідає про друге видання книги. Під час зустрічі можна буде придбати книгу з автографом.

12:15-13:15 «Графіка шрифту кирилівських стародруків» 
Ігор Дудник (Київ) розповість про особливості шрифтових рішень друкованої кирилиці XVI-XVII ст.


13:15-14:30 Обідня перерва


14:30-15:30 Майстер-клас «Створення цифрового шрифту» Андрій Шевченко (Бердянськ), український шрифтовий дизайнер, навчить основам праці зі шрифтовою проґрамою ФонтФорж. При собі необхідно мати ноутбук зі встановленою програмою (скачати можна тут). Вартість участі – 50 грн. На майстер-клас необхідний попередній запис.

15:45-16:45 «Український скоропис»
Віталій Мітченко (Київ), доцент кафедри графіки Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, прочитає лекцію про скорописні почерки

Вівторок, 28 травня

 

12:15-13:15 «Діалог Видавця зі Шрифтовиком» 
Олександр Красовицький, директор «Фоліо», одного з найбільших українських видавництв  подискутує з відомим українським шрифтовим дизайнером Генадієм Заречнюком, навколо актуальних для обох сторін питань, що торкаються книжкового дизайну, видавничого бізнесу та перспектив кирилиці в Україні та світі.

13:15-14:30 Обідня перерва


14:30-15:30 «Глаголиця у кирилівських виданнях XVII століття»
Богдан Березенко (Київ), дослідник братського руху, розкаже про загадкові глаголівські написи у кирилівських друкованих книгах.


15:45-16:45 Майстер-клас «Між уставом та скорописом. Пластичні особливості напіуставу в рукописних книгах» Вікторія та Віталіна Лопухіни познайомлять з практикою середньовічного рукопису, з використанням прописів Петра Чобітька. Майстер-клас проводиться спільно з Клубом творчого розвитку «Арт і Я». Вартість участі – 50 грн. (з урахуванням вартості матеріалів). На майстер-клас необхідний попередній запис.

17:00-18:00 «Графіка української мови» Творча зустріч з Василем Яковичем Чебаником, заслуженим діячем мистецтв України, професором, завідувачем кафедри графічного дизайну Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука

Середа, 29 травня

12:15-13:15 «Про азбуку і абецадло: українські азбучні протистояння ХІХ-ХХІ століть» Галина Усатенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розповість про три хвилі «азбучних воєн» між кирилицею та латиницею у ХІХ-ХХ та сучасні позиції, предствалені на сторінках періодичних видань та в наукових розвідках

13:15-14:30 Обідня перерва

14:30-15:30 «Неймовірні пригоди італійців в Росії» 
Костянтин Головченко (Одеса) розповість про поширення у Російській імперії у другій половині ХІХ ст., так званих «італійських» шрифтів та про їх кирилізацію.

15:45-16:45 Майстер-клас «Декоративна літера» Вероніка Чебаник. Пишемо та оздоблюємо літери кириличної абетки нескладним авторським орнаментом, елементами каліграфії, текстурою ліній, плям та розчерків тонкого пера. Майстер-клас проводиться спільно з Клубом творчого розвитку «Арт і Я». Вартість участі – 50 грн. (з урахуванням вартості матеріалів). На майстер-клас необхідний попередній запис.

17:00-18:00 «Повернення до витоків: рукописний шрифт в українській радянській графіці 1950-80-х рр.» Олена Гомирева (Київ), мистецтвознавець, розкаже про використання досвіду історичних слов’янських видів письма в оформленні радянської книги в Україні.

Четвер, 30 травня


12:30-13:30 «Шрифтова графіка Василя Кричевського та  Георгія Нарбута» Ігор Дудник (Київ) розповість про паралелі творчих рішень видатних графіків та середньовічних стародруків та рукописів

13:30-14:30 Обідня перерва

14:30-15:30 «Кирилиця. Складності перекладу»
Гаяне Багдасарян (Москва), дизайнер шрифту, керівник  студії «Brownfox» розкаже про те з якими проблемами доводиться стикатися кирилизатору, як кирилица впливає на латиницю та чому варто купувати найсвіжіші шрифти

 

15:45-17:45  «Історія, сучасний стан і перспективи кирилівської писемності» Круглий стіл. Учасники: Гаяне Багдасарян (Москва), Олег Мацуев (Новокузнєцк), Олексій Чекаль (Харків), Андрій Шевченко (Бердянськ), Костянтин Головченко (Одеса), Генадій Заречнюк (Львів), Микола Ковальчук (Київ), Ігор Дудник (Київ).
Планується також інтернет-конференція з учасниками з інших країн, Зокрема з Юрієм Гордоном (Росія), Тигіром Сафаєвим (Росія), Денисом Серебряковим (Бєларусь), та ін.

Частина перша: кирилиця і гражданка

• Чи дійсно перехід на гражданку був потрібний, чи дійсно гражданка є зручнішою та красивішою за кирилицю? Володимир Єфімов, у згаданій вже статті, писав: «якщо би у царя-реформатора не дійшли руки до до введення гражданського шрифту, то можливо нам досі довелося б читати напівустав. Це, звичайно, досить «своєобьічно», але об'єктивно було би набагато далі від основної течії світової цивілізації». Думаю, а ні японці з китайцями, що вживають ієрогляфи, ані євреї з індусами, що використовують складове  письмо з цим би не погодились. То навіщо ж Петро перший започаткував гражданку? 
• Чи коректно датувати реформу писемності чи шрифту 1708-1710 роками? Адже в цей час було лише розпочато друкування частини книг новими літерами, і лише в Росії. В Україні перша гражданська друкарня з'явилася у 1764 році, в Білорусі, у 1797-му, а в Сербії та Болгарії ще пізніше. Тим більше, що ці дати не означають ПОВНОГО переходу на гражданку.
• Чому врешті на гражданку перейшли всі слов'янські країни?

Частина друга: кирилиця у сучасному світі

• Скорочення ареалу поширення кирилиці, зокрема у Сербії. Поглинання кирилиці латиницею.
• Болгарський шлях: крок до латинізації чи до своєї особливої кирилиці?
• Ситуація з кирилицею (як писемністю, так і шрифтом) в Україні, Росії, Білорусі.
• Прогнози. Плани на майбутнє.