Ініціали з видань Києво-Печерської лаври 1620-х років.

В продовження теми Ініціали зі стрятинського Служебника 1604 року:

Як відомо, лавра придбала свого часу стрятинську друкарню Федора і Ґедеона Балабанів, з усіма шрифтами, ініціалами, ритинами. В перших лаврських виданнях вживаються майже виключно стрятинські ініціали:

Ініціал з київського Анфологіону 1619 р.

Київ XVII ст. на офортах Бориса Туліна

Б. Тулін. Київ XVII ст.: Печерськ, Верхнє місто, Поділ. 1979-1980 рр.

На початку 1980-их славетний український графік Борис Тулін створив кілька робіт, присвячених Києву XVII століття. Ці роботи цікаві не лише витонченою графікою та прекрасною каліграфічною стилізацією, а і якісною історичною реконструкцією! 

Київ XVII ст. у малюнках Вестерфельда

Абрагам ван Вестерфельд  — придворний художник литовського гетьмана Януша Радзивілла перебував у Києві  в 1651 році, де зробив чимало замальовок архітектури міста. Малюнки голландського художника дуже реалістичні, і є надзвичайно цінним документальним свідченням про вигляд Києва середини XVII ст. 

     Титульний аркуш до альбому київських малюнків Абрагама ван Вестерфельда

Київ у 1638 році (інфографіка)

План Києва з книги «Тератургіма» (друкарня Києво-Печерської лаври, 1638 рік) — перша відома мені українська інфографіка.

Павло Алепський про Київ XVII століття

У середині XVII століття до Москви приїздив антиохійський патріарх Макарій. Його супроводжував син — Павло Алепський, який написав спогади про цю подорож.
Їхній шлях пролягав через Київ, якому у книзі присвячена окрема глава (знайшов, на жаль, лише російський переклад):

Київ у першій половині XVII століття

У зв'язку з опрацюванням матеріалу про початок книгодрукування у Києві, виникла думка зробити велике інфографічне полотно, де був би показаний Київ першої половини XVII ст.: його тогочасна архітектура, мешканці міста у відповідному одязі, типові міські ситуації та сюжети. Потрібно це для занурення в атмосферу Києва того часу, для розуміння тогочасного київського середовища.
Як і годиться, роботу починаємо зі збирання матеріалу, який має бути, обов'язково історично достовірним. Цей матеріал можна поділити на три групи:
1. Свідчення сучасників, в основному іноземців: Лясоти, Боплана, Алепського.
2. Тогочасні зображення: ілюстрації зі стародруків, портретний живопис, замальовки іноземців, в першу чергу Вестерфельда.
3. Архітектурні споруди Києва кінця XVI — XVII ст., що збереглися до наших днів.
Також варто розглянути сучасні реконструкції архітектури та одягу. Окремо слід звернути увагу на історичний живопис ХІХ — ХХ ст. з українськими, і особливо київськими сюжетами XVII ст.
  

Як Франциска Скорину з в'язниці звільнили

Надзвичайно цікава історія відбулася майже 500 років тому з білоруським першодрукарем Франциском Скориною. Цю історію докладно описує Є. Немировський у своїй праці «Франциск Скорина» (Мінськ, 1990). Цитую мовою ориґіналу:

Книги Євгена Немировського

Останнім часом вийшло кілька прекрасно виданий і надзвичайно інформативних книг Євгена Львовича у серії «Історія слов'янського кирилівського книгодрукування XV-XVII ст.», але зараз хотілося би поговорити не про них, а про дві його книги, що були видані майже пів-століття тому: Виникнення книгодрукування у Москві (1964) та Початок книгодрукування в Україні (1974).

Перша гражданка

Фраґмент сторінки з «Геометрії», першої книги, що надрукована гражданкою у 1708 році. Але звернімо увагу якою гражданкою! Тут д=g, з=s, т=m, и=і. Цікаво, чому ж тоді росіяни настільки не сприймають сучасну болгарську модифікацію кирилиці, адже це якимось чином повернення до джерел гражданки.